6 клас - Рідна мова (Єрмоленко, Сичова)

§ 1. Краса і багатство української мови
. 4     1 . - Мамо, коли ж по черешні?
Спіють наші черешні, хай спіють ... Бачиш, - кивнула на вікно, - у небі наче на грозу збирається. Ще під грім та блискавку втрапимо.
-     Хіба б не перечекали? Під вербою чи липою.
-     А як у полі нажене? Голо ж голісінько в йолі.
-     Так і не скуштую черешень, а ввечері на поїзд мені ...
Хай лишень розпогодиться, підемо, - й стала бідкатися: - Скільки цих клонотів набралось у хаті та біля хати!
2.      Гроза - грім, збирається - насувається, розпогодиться - розхмарить-ся.
9. 3. Близькими - далекими, говорити - мовчати, тонкі - товсті, простота - складність, забудете - згадаєте.
12 . 2 .
Мова
Кількість голосних
Кількість відкритих складів
Українська
15
12
Російська
12
9

§ 2. Словосполучення і речення. Головні члени речення.
Прості речення?
13.1.         Загадкова (яка?) дорога.
2.       Український (який?) народ.
3.       Дорога (чого?) історії.
4.       Будував (що?) державу.
5.       Залежать (від чого?) законів.
14 . Стоїть Київ (підмет і присудок); Кий з Хоривом, Щек та Либідь (однорідні члени речення); над Дніпром (іменник з прийменником).
16.1.         Слова с ироиущенньїми буквами: донесла, збирати, велику, незадоволення, минулих.
2. Народ - людство, люди, громадяни.
17.1.        Давні (прикм.) українці поклонялися багатьом (нрнкм.) богам (імен.). Дажбог завжди (ирисл.) приносив людям (імен.) щастя (імен.) й багатство (імен.). Перун на небі (прийм. імен.) Управляв гро-мами (імен.) й (сполуч.) блискавками (імен.) та (сполуч.) карав лихих (прикм.) людей (імен.). Сва-рог дарував вогонь (імен.). Волос опікувався худобою (імен.). Могутній (прикм.) Стрибог вправно (присл.) кермував вітрами (імен.). Лада була богинею краси (імен.) й порядку (імен.). Крім того, наші (займ.) предки вірили ще в домовиків (імен.), лісовиків (імен.) і мавок (імен.), водяників (імен.) і русалок (імен.).

2. Щастя й багатство - горе й злидні; лихих - добрих; вправно - недбало.
§ 3. Однорідні члени речення. Вставні слова у простому реченні. Звертання.
Розділові знаки у простому реченні
Київської держави - ​​княгиня Ольга, дружина князя Ігоря. Про розум, енергійхіість , далекоглядність Ольги свідчать літописці. Вольова й силь- на, вона впродовж двадцяти п'яти років була могутньою правителькою. Княгиня тримала в покорі всі свої землі, дотримуючись законів И. поряд- ку.
21.1. Княгиня Ольга захоплено дивилася на свого сипа Святослава. Кремезний, широкий у плечах, трохи незграбний, з дужими руками. Іноді княгиню Ольгу вражало те, що Святослав зненацька міг сказати різке слово, вихопитись із власною думкою поперед старших, зробити щось усупереч.    
2. Різке слово - необдумане, образливе.
23.1. В'ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять.    
В'ються [вйут'с'а] - 6 букв, 6 звуків.
Дзвонять [дзвон'ат '] - 8 букв, б звуків.
День [ден '] - 4 букви, 3 звуки.
25. Отже, мабуть, ио-нерше, но-друге, щоправда. 
26. Син княгині Ольги Святослав, переповідають, був дуже відважний, хоробрий. Про це, напевно, знали всі сусідні держави. На ворогів своїх не нана-дав хитро, підступно. Спочатку він посилав до того, на кого йшов походом, свого гінця. Той мав переказати попереджувальні слова Святослава: «Іду на ви!» Можливо, тому вороги дуже боялися князя, бо думали: «Коли він нас попереджає про свій похід, то, мабуть, у нього велике військо». 
§ 4. Складне речення
33.1. Князь Святослав усе життя провів у походах, бо за покликанням був воїном. Голову голив, але залишав довгий чуб, тому що це була ознака знатного роду.    
34. Багато чого змінилося на Русі за часів Володимира. Князь скасував смертну кару, замінив покарання великим грошовим податком. Він допомагав бідним. На княжому дворі завжди можна було отримати одяг і їжу. За часів Володимира в Україні відкрилися перші школи. Але тоді до навчання ставились із підозрою, а освічених людей вважали ледь не чародіями. Володимир силоміць примушував батьків віддавати дітей до школи.
§ 5. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові та діалозі
42. А ще мудрець зазначає: «Написали скорописці книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості».
44.2. Сатира,-и, ж. 1. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на різкому, дошкульному висміюванні пороків, хиб, негативних явищ дійсності. 2. Твір літератури або мистецтва, в якому використано прийом. Сукупність таких творів. 3 . Різка, уїдлива насмішка.       
49.1. б. 2. в. 3. б. 4. в. 5. б. 6. в. 7. в. 8. а. 9. а.       
51. Гусінь, метелики, коники, рогаті жуки - усі вони народжуються з личинок або лялечок. 
52. «Будь уважний на переправі», - попередив хлопця капітан. 
§ 6. Груші слів за походженням
56.1. Багаття, лелека, паляниця, линути, соняшник, мрія, загальний, гаяти, мереживо.      
60. Шлак, шніцель, шайба, шлейф, шлягер.
62.2. Фортеця (французька), дипломат (грецька), документ (латинська), архів (грецька), армія (латинська), імперія (грецька), інтерес (латинська).       
§ 7. Тлумачний словник української мови.
Словник іншомовних слів
64.2. Лагодити - ладнати, усувати, ліквідувати, уладнувати, виправляти.       
71. Інтелект - розум, гіпотеза - припущення, автономія - иезалежиість, геиеза - походження, імунітет - несприйнятливість, акцептувати - наголошувати, оптимальний - найкращий, найпридатніший.
§ 8. Активна і пасивна лексика.
Застарілі слова (архаїзми, історизми, неологізми)
. 76,1 Кіннота - кінне військо, кавалерія.      
2. Пристрасний, енергійний, український, власний.      
79. Глас - голос, рало - плуг, пунорізка - повитуха, піїти - поети, войну - війну, лівиця - ліва рука, шульга - лівша.
80.2.         Земля, ходити, добрий, сьогодні, оскільки, школяр, шосе, побачити, черевики.
81.2.         а) булава, бунчук, стяг.
б) Петро Дорошенко - видатний гетьман Козацької держави, султан, гетьман.
в) Росія, Польща, Лівобережжя, Правобережжя, ГІорта.
82.2.         Міщани, козаки, жупан, кунтуш, наопашки, кармазинах, горохвяний цвіт, личакова одежа.
84 . Застарілі слова: глас; повіт; кравчиня.
. 85,1      Бої - воїни, перст - палець, свічадо - дзеркало, зигзиця - зозуля, рать - військо, брань - битва, десниця - права рука.
. 88,1 Брунькоцвіт - бруньковий цвіт; златозор - золоті зорі; вітрогриві - гриви з вітром; довгождано-раптовий - довгоочікуваний, несподіваний; забджолили - бджоли загуділи; малиноголово - малинові голови.     
89.2.      Десниця - права рука, супліка - скарга, перст - палець, зигзиця зозуля, псяюка - собака, деінде - десь в іншому місці.
§ 9. Групи слів за вживанням.
Загальновживані і стилістично забарвлені слова
91 . Назви осіб за професією: писар, автор, гетьман.
Назви ознак: генеральний, своєрідний, козацький, старшинський, розширена, повна.
Назва дій, процесів і станів: змушені були покинути, обрали, склав, обмежувала, мав існувати, передбачала.
Назви на позначення кількості: перша.
Службові слова: у, в, від, та.
92.2. Жовтень ... ІЦе недавно кущ горобини зеленів різьбленим листям, із-иоміж якого зоріли кетяги червоних ягід. За якийсь день-другий спалене пічними й ранковими заморозками листя облетіло. И. На безмежному гіллі неправдоподібно яскраво спалахнуло безліч кетягів. Горобина, прикрашена природними гірляндами, прибрала святкового вигляду. Вона, як жива істота, усміхалася й тоді, коли хмари затягали небо й На додачу починав сіятися дощик .     
93.3. ІІодовжепня м'яких приголосних: насіння, гілля, коріння, зілля.     
§ 10. Діалектні слова
94.1. Україна, Буг, Сіверський Донець, Прип'ять, Чорне море, Азовське море, Закарпаття, Полтавщина, Черкащина, Вінниччина, Хмельниччина, Рівненщина, Волинь, Чернігівщина, Чернівецька область.     
97 . 3 . Вогнища - багаття, вогонь, огнище, вогнисько, ватра; заметіль - хуртовина, завірюха; завірюха - буря, хуртовина, вітряниця, буревій; ватра - багаття, вогпище.
. 98,1 Хліб - це найдорожче, що є в людини. Хлібом-сіллю ми вітаємо друзів. Ні робота, ні весілля -. нічого на світі не обходиться без хліба . Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото Хліб шанували, шанують і шануватимуть завжди. То великий гріх -. викидати хліб, виказувати йому неповагу З давніх-давен іспує повір'я, що до тієї домівки, де не цінують і не поважають хліб, приходить біда.     
3. Окраєць, кусок, горбушка, скибка.
99.3. Адесу - Одеса, палац - палац, балювати - працювати.

100. Дідо пас худобу на полонинах. А коли фронт тут стояв, німці з мадярами забирали маржнну, а він не давав, бо то була не його худоба, а людська. Дід весь день пробув у холодпій воді, аж увечері знайшла його вуйна Марія.

. 101 Хазяїн - ґазда, картопля - бараболя, квітка - чічка, хлібина - буханка, розмова - гомон.

§ 11. Професійні слова і терміни.

Просторічні слова. Жаргонізми

104. 1. Глину використовують у своїй роботі гончарі.

2. Зручну пилку, рубанок, долото і свердло придбав у магазині столяр.

3. Модем, принтер, диск - слова, які вживають у своему професійному спілкуванні програмісти.

105. 2. Студія, театр, режисери, прем'єра, роль, сцена, куліси, актори, антракт, вистава, декорації.

106. 2. Для незнайки виноград увесь однаковий, а вмілець по самій корі пальцями чує, який сорт, бо кора ж різна: то нитчаста, то гладенька, то ребриста, то на ній луска, мов на рибі.

107. У ІІІацькому лісопарку зібрані унікальні флора і фауна. Це передовсім комахоїдні росичка і товстянка, водяна папороть сальвінія, плаваюча лілея лісова, зозулин черевичок. У лісі трапляються, рідкісна срібляста ялина, самшит, туя, понад сто видів лікарських рослин, є багато грибів, ягід.

112. 1. Щодо пирогів - моя баба перша на хуторі. Чи, може, воно вже й годі? Вважай - польова кухня.

§ 12. Офіційно-ділова лексика

116. 1. Бібліотечну картку читач заповнює власноручно.

. 2 На першій сторінці читач записує:

а) прізвище, ім'я, по батькові;

б) рік народження; а) клас; г) адресу.

3. Власноручним підписом читач підтверджує своє ознайомлення з правилами користування бібліотекою.

117. Надійшло повідомлення, розглянути заяву, два аркуші, дві хвилини, двох присутніх, п'ять книжок, важливих висновків, зазначених пунктів, в отриманому листі.

119. Розпорядження, держадміністрація, відзначення, заклад.

120. 2. Затвердити наказ, офіційна довідка, юридична відповідальність, відповідно до наказу, офіційна заява.

123. Візитна картка, документ, ділові знайомства, партнерські стосунки, представники різних установ, спеціальні правила, етикет користування.
124. Вельмишановний пане! Дорогі наші друзі! Шановні пані та панове! Шановні добродії! Високошановна пані, прийміть найщиріші вітання з нагоди ... З повагою ...

125. 1. б. 2. в. 3. б. 4. а. 5. в. 6. в. 7. б. 8. б. 9. б. 10. б. 11. в. 12. в.
§ 13. Основні способи словотворення в українській мові

126. 1. а) білий, білого, білими.

б) біліти, білити, біляк, білий, побілена, біленький, побілілий.
брала (префіксальний), дев'ять літ (складання слів), друкувати (префіксально-суфіксальний). Львів (суфіксальний).
. 128 а) горбочку, вишневому, садочку, хатинка, маленькая, дитинка; б) притулятися, вийшла, виглядати, вийшло, засвітило.
. 129 Слухала - слух, говорила - говір, співала - спів, шепотіла - шепіт, переспівала - переспів.

130. Виділені слова утворені складанням слів та основ.
131. 1. Каблуки - шпильки, вид меблів - стінка, портфель квадратний - дипломат.

2. Бабуся одна, та називають її на «ви».

133. 1. Чорноморський, хлібороб, зорепад, водограй, кароокий, семиструнний, триповерховий, землетрус, чорноброві, сталевар.
§ 14. Зміни приголосних при творенні іменників із суфіксом-ин (а) від прикметників Еіа-ський,-цький. Зміни приголосних при творенні прикметників, що мають буквоснолучення-чн -,-шн-
137. Вінницька - Вінниччина, Полтавська - Полтавщина, Луганська - Луганщина, Львівська - Львівщина, Миколаївська - Миколаївщина, Сумська - Сумщина, Чернівецька - Чернівеччина, Кіровоградська - Кіро-воградщина, Хмельницька - Хмельниччина.

138. Полтавщина (Полтавська). Гуцульщина (Гуцульська). Донеччина (Донецька), батьківщина (батьківська).

139. 1. Вінниччина, Одещина, Хмельниччина, Туреччина.

2. Полтавщина, Черкащина, Донеччина, Київщина.

3. Козаччина, кріпаччина, нанщина, Німеччина.
127. Вибрала

Дев'ятилітній

Надруковані

Львівський
Сонячний зайчик Снатн лягас. Скраю йодушки Світло дрімає.
Сам прокидається, Скочить із хати, Сонечку-мамі Сон розказати.
43. 1. Сонячних, пшеничні. 2. Соняшник, сонячно. 3. Сердечнім. 4. Місячними. 5. Чорничний. 6. Коричне, тропічна.

145. 1. Антон, Богдан, Борис, Василь, Віктор, Всеволод, Григір, Емма, Євген, Іван, Ігор, Ірина, Костянтин, Леонід, Ліна, Микола, Оксана, Олександр, Олена, Павло, Станіслав, Степан, Тарас.

2. Ліна Костенко, Оксана Іваненко, Павло Загребельний, Тарас Шевченко, Степан Руданський, Богдан Лепкий, Василь Земляк, Всеволод Нестайко, Григір Тютюнник, Олена ІІчілка.

§ 15. Зміни приголосних при творенні прикметників на-зьк (ий),-цьк (ий),-ськ (ий) та іменників на-зтв (о),-цтв (о),-ств (о)

146. Прибуток не є утіха - утішатися прибутком, мусить слугувати - примусово служити; серця - сердечних справ.

148. Сільський, міський, український, філософський, збирацький, юнацький, кобзарський, київський, чорнуський.

149. Убозтво, багацтво, дивацтво, людство, боягузтво.

150. 1. Братства. 2. Людське. 3. Людству. 4. Кавказькі. 5. Юнацькі братські. 6. Товариство.

151. 1. Столярство, килимарство, ткацтво, ковальство, мисливство, рибальство, бджолярство, гончарство.

152. Полтавський, угорський, словацький, польський, братиславський, віденський, переяславський, орловський, харківський, петербурзький, воронезький, таганрозький, австрійський.

153. 2. Птах - птаство, людина - людський, людство, бідняк - бідняцький, бідняцтво, багач - багатство, свиня - свинство.

§ 16. Сполучні о, е, єв складних словах

154. Ліворуч, праворуч, міськрада, юннат, шістдесят, сантиметр, дециметр, кілометр, сонцезахисний, марсохід, машинобудівний, іірацевлаиїтування, лісосмуга, коренеплід, птахоферма.

155. Травень, рослина, яр, кування, природа, зілля, соловей, земля, нива пісня.

Багатодітний, хліборобське, широкополих, життєдайними, самобутність.

158. 1. Життєдайний, багатогранний, багатоголосий, дзвінкоголосий, милозвучний, багатобарвний, життєлюбний.

. 159 Стратосферн [у], небозвод [у |, паровозний], тонкостінні].


162. 1. Самодзвонними, ніжнотонними.
§ 17. Написання слів з ние-разом, через дефіс, з апострофом
164. 1. Пвкниги, півміста, иівгорода, піввулиці, півбудинку, півогірка, пів'яхти, пів'яблуні, пів-Ялти, пів-Умані, пів-Чернігова, пів-ІОрмали, пів-Києва, півфінал, півкуля.

165. ІІів столової ложки, пів відерної каструлі, пів на третю, о пів на одинадцяту, пів на другу.

166. ІІів-Криму, пів-України, піволівця, піввідра, півзими, півдня, півночі, иівтижпя, піввагона, иівуроку, пів-Європи, пів-Америки, пів'яблука, нів-Яви.

167. І.
Пишуться з пів-через дефіс Пишуться З пів-разом
пів-Білорусі піввареника
иів-Іриеня иіворнамента
пів-Луганська ніврядка
пів-Африки півобласті
півнамета
піваркуша

2. «Біла ворона»

168. 1. Напівтемрява. 2. Напівстертий. 3. Півгодини. 4. Пів до сьомої. 5. Пів-метра, напівмертва.

§ 18. Написання складних слів разом і через дефіс

170. 1. Біографія, географія, біограф, географ, бібліограф, телефон, телескоп, бібліотека, біологія, телеграф, геологія.

173.
Пишуться разом Пишуться через дефіс
зовнішньополітичний Десна-ріка
Аеропорт ЕКС-чемпіон
чорновусий срібло-золото
автосалон народ-трудівник
російськомовний овочесховище Водолаз авторитетний нафтопереробний автоперегони абрикосово-полуничний


174. Фруктово-овочевий, легкокрилий, білосніжний, синьоокий, культурно-освітній, різіїокольоровий, кисло-солодкий, середньовічний, червоно-жовтий, жовтогарячий.
§ 19. Творення і правопис складноскорочених слів

178. ТЮГ, комдив, ЗАГС, ПТУ, СТО, ТЕЦ, ДПІ, юннат.

180. 1. Наша ЗОШ визнана найкращою в районі. 2. Шлюбна пара переступила нарешті поріг загсу. 3. До АТС їхати півгодини. 4. З 1998 року почав діяти Монетний двір НБУ.

181. Автоматизована система управління - АСУ, Львівський автомобільний завод - ЛАЗ, електронно-обчислювальна машина - ЕОМ, будівельно-монтажне управління - БМУ, Кременчуцька гідроелектростанція - КГЕС, Донецький басейн - Донбас, універсальний магазин - універсам.
182. Н. в. ЗАЗ ЦУМ
Р. в. ЗАЗу ЦУМу
Д. в. ЗАЗу ЦУМу
Зн. в. ЗАЗ ЦУМ
Ор. в. ЗАЗом ЦУМом
М. в. На ЗАЗі уЦУМі

185. 1. в. 2. а. 3. а. 4. в. 5. б. 6. в. 7. б. 8. а. 9. в. 10. в. 11. в. 12. в.

§ 20. Загальна характеристика частин мови

186. Канівські (нрикм.) гори (імен.) ... Зачаровано (присл.) вдивлявся (діссл.) в (прийм.) них (займ.) Тарас (імен.) Шевченко (імен.), коли (присл. ) плив (дієсл.) улітку (присл.) 1859 (числ.) року (імен.) вниз (присл.) по (прийм.) Дніпру (імен.). Його (займ.) погляд (імен.) зупинився (діссл.) на (прийм.) Чернечій (нрикм.) горі (імен.). Саме (займ.) це (займ.) місце (імен.), де (присл.) спочив (діссл.) навіки (присл.) поет (імен.), стало (діссл.) святим (нрикм.) для (прийм .) українців (імен.).

187. Що, на, через, після, з, під, у, нро, від.

. 189 . Сидить - тепер, час, одн; грас - тепер, час, одн;. процвітає - тепер, час, одн;. грас - тепер, час, одн;. вимовля - тепер, час, одн;. бились - мин. час, множ.; збиралась - мин. час, одн.; ховали - мин. час, множ.

190. 3. У ранньому дитинстві в Тараса виявився хист до малювання. Крейдою чи вуглинкою хлопець розмальовував стіни, лави, стіл, навіть долівку. Мріючи стати художником, він навчався в трьох церковних малярів, але вони не виявили в нього здібностей. Вечорами й ночами, виконавши всю загадану роботу, Тарас потай брав книжки з панської бібліотеки і читав, читав ... Уява переносила його в невідомі світи, і малий забував про своє гірке життя. Незабаром Тарас і сам почав складати вірші.

191. 1. Поет, художник, прозаїк, талановитий.

2. Мужній, вільно, стійкий, наполегливий.

3. Він, мій, своя, про.

4. Двійка, п'ятий, шість, двадцять.

Комментариев нет:

Отправить комментарий