4 клас - Рідна мова підручник Вашуленко перша частина

вправа 039



3. Текст розповідний (монолог). Мета: описати поважного старого з добрими очима. Уявити зовнішність людини допомогли такі слова: увесь білий, білий одяг, біле довге волосся, біла, як сніг, борода, очі в нього лагідні, така добрість б'є з них.
2. Добрий старий

вправа 042



Назва - Слід на Землі  або Добрий слід 
42. 1. Прочитай діалог. Добери заголовок.
Розмовляють двоє друзів.
— Кажуть, що кожна людина повинна залишити після себе добрий слід. Я вже знаю, що я зроблю. Як трохи підросту, то почну засаджувати деревами і ку­щами отой пустир. І там виросте гайок. А в тому гай­ку я збудую... Я ще не знаю, що саме збудую, але точно знаю, що там діти влаштовуватимуть фанта­стичні ігри...
— Е... Я ще про таке не думаю... Ще рано...
2. Склади і запиши продовження діалогу.
-А про що ти думаєш?  
- Думаю здобути професію до душі, стати майстром своєї справи. Тоді обов'язково залишиться добрий слід, чим би я не займався.
більш розгорнуто:
-А про що ти думаєш? 
- Думаю, як краще підготуватися до контрольної (олімпіади, тестів, конкурсу)
- І що з того?
- Не скажи, якщо гарно вчитися (зайняти місце на олімпіаді), можна вступи до найкращого вузу, здобути професію до душі, стати майстром своєї справи. Тоді обов'язково залишиться добрий слід, чим би я не займався.
або
- А давай ми почнемо робити добро вже сьогодні!!!
- Це як???7
- Давай допоможемо он тій бабусі, і вона нам скаже СПАСИБІ!

вправа 045


1.       Користь знань (Навіщо вчитися) Як знання допомагають у житті.
Складіть і запишіть текст-міркування за поданими твер­дженням, доказом і висновком. Дайте йому заголовок.

Твердження: Кожному відкрита дорога до знань. 
Доказ (доведення): Кожен школяр ... 
Висновок: Найбільшу користь суспільству прино­сить людина, яка багато знає і вміє.
Кожному відкрита дорога до знань.
Кожен школяр може безкоштовно здобувати знання у школі, у бібліотеці свого міста, в мережі інтернет. Багато століть людство накопичувало знання і передавало з покоління в покоління. Завдяки цьому наша цивілізація досягла високого рівня технічного розвитку. Вже давно важку працю за людей виконують машини. Без знань людина навіть не зможе користуватися сучасною технікою.
Найбільшу користь суспільству приносить людина, яка багато знає і вміє. Лише опанувавши знання сучасності людина може винайти щось корисне, вдосконалити та покращити життя.
2.
Твердження: кожному вiдкрита дорога до знань. Тож якщо добре постаратись, можна багато чого досягти у житті. Доказ :кожен школяр може добре вчитися, та не кожен може використовувати дані знання. Висновок: найбiльшу користь суспiльству приносить людина, яка багато знає i вмiє. Це є так. Але таких людей є дуже мало.
2.
Я вважаю, що кожній людині в нашому світі відкрита дорого до знань. У нашій країні, дуже багато різних шкіл, університетів, і училищ, в яких люди можуть здобувати знання. Але також є люди які просто не хочуть вчитися, їм дають знання, безкоштовно, а вони відмовляються, я не розумію таких людей. Я не коли не відмовляюся від навчання, тому що в наш час без освіти - ніяк.

вправа 046


3. Слова говорить, твердить, каже позначають процеси мовлення, це синоніми.
2. У тексті наведено міркування про те, що є найголовнішим у житті; зроблено висновок, що найголовніше - праця.
Один говорить: найголовніше вугілля.
Інший твердить: найголовніше - метал.
А третій каже: найголовніше - хліб.
4. 

вправа 047


2. Заголовок: Ластів'ята.
 1. Прочитай текст.

Після гарячого літнього дня загриміла гроза. Пішла злива. Вода залила ластів'яче гніздо, що при­ліпилося до стіни старої повітки.
Розвалилося гніздечко. Повипадали ластів'ята. Вони вже вбралися в пір'ячко, але ще не вміли літа­ти. В'ється ластівка між дітками, кличе їх під кущ заховатися.
Кілька днів жили пташенята під кущем. Ластівка носила їм їжу. Вони збивались докупи і ждали маму.
Ось уже четверо діток навчились літати й по­розлітались. А одне сидить, не може піднятись. У ньо­го перебите крило. Як випало з гнізда, покалічилось.
...Восени відлетіли пташки в теплий край. Зосталася під кущем молода ластівочка з перебитим крильцем. Я взяв її і приніс додому...
За Василем Сухомлинським

Повітка — господарське приміщення для утри­мання домашніх тварин або зберігання госпо­дарського майна.
2. Добери до тексту заголовок.
3. З яких частин складається текст? Прочитай зачин і кінцівку.
4. Розкажи стисло, про що говориться в основній частині.
3. Зачин (перший абзац), основна частина (виклад), кінцівка (останній абзац).

вправа 049


 
Прочитайте зачин і кінцівку тексту. Складіть і запишіть основну частину.


У нас гості.
На початку навчального року в нашій школі по­бували гості.
..................................................
Прощання було дуже хвилюючим. Ми разом співали пісні, дарували один одному сувеніри.
Це були школярі з Польщі. Вони приїхали зі своїми вчителями. Ніхто з них раніше не був в Україні, але всі знали, що наша країна дуже гарна і цікава. Наші учні одразу познайомилися з гостями і вирішили зробити свято. Це був концерт  "Українські традиції".

вправа 050


ІІ. Невихованою є Катя, оскільки вона не рахується із бажаннями іншої людини, відриває її від справ, говорить без угаву, не даючи навіть вставити слово.
І.  На мою думку, невихована Катя. Адже перш ніж розповідати по телефону
 новини, вибачитися треба і поцікавитися, чи співрозмовник має час і бажання з тобою поговорити.

вправа 053


Василько хотів використати свой записи у творі-описі осіннього лісу.
1. Прочитай записи, зроблені Васильком під час екскурсії до парку.

простора галявина 
прив'яла трава 
притихла берізка 
пожовкле листя 
дощові краплини, 
як сльози 
кучеряві хмари 
самотній дуб

тиша 
шелестить
шурхіт
стукіт
сорока-білобока
стрекоче
дятел
білка

2. У якому творі Василько хотів використати свої записи? Назви його. Напиши й ти такий твір. Використай у ньому Ва­силькові записи і свої спостереження.
І. 
Ось і простора галявина. На краю галявини притихла берізка. Ледь шелестить пожовкле листя. Тиша. Десь далеко чути стукіт дятла і стрекіт
сороки-білобоки. На самотньому дубі дупло білки. Набігли кучеряві хмарки. Дощові краплини, як сльози, блищать на прив’ялій траві.
ІІ. Парк восени.
Тиша панує в осінньому парку. Лише зрідка чути стукіт дятла або шурхіт білки. На просторій галявині самотній дуб губить пожовкле листя. На прив'ялій траві як сльози блищать дощові краплини. Удалечині стурбовано стрекоче сорока-білобока.
ІІІ.
Одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.
Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. Посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. Поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. Довкола галявини стояли притихлі берізки. В похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури.
І раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими. І всю цю красу вкриє пухким білим снігом.
ІV. Одного разу пішли ми з класом у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша.
  Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози. Притихла берізка, на якій вже було пожовкле листя.
  Осіння тиша іноді порушувалася шурхотом і стукотом. То прокинулася сорока-білобока та дятел.  

вправа 055


Осінній бал
Мета:
 розкрити красу осінньої пори у рідному краю. Розвивати вміння спостерігати за змінами у живій і неживій природі. Виховувати любов до природи рідного краю.
План
1. Підготовка до свята осені
2. Розпочинається бал
3. Пісні і танці, вірші та загадки.
4. Враження школярів
Цілий тиждень наш клас готувався до свята осені. Це повинно було бути не просто свято, а справжній бал. Дівчата оздоблювали святкові сукні жовтими листочками, плели вінки, хлопці вчилися танцювати. Також всі зробили яскраві запрошення на свято для батьків.
В п'ятницю після обіду всі зібралися в актовій залі у святкових костюмах. Ми хвилювалися за сценою, а в залі чекали наші рідні. Залунала весела осіння пісня і ми розпочали свій концерт.
Першим номером був танець «Вальс осінніх листочків», потім виконували пісню хором. Також ми читали вірші і влаштували конкурс осінніх загадок. Після офіційної частини були танці для всіх і частування осінніми фруктами.
Свято вдалося на славу, ми ще довго згадували, як танцювали вальс.

вправа 058 


 
58. 1. Прочитай уважно текст.
Блакитна хатка стояла на краю лісу. У хатці жив старий дідусь. Дідусь доглядав ліс і невеличкий са­док коло своєї хатки. Дідусь так добре знав усіх у лісі, що навіть міг з ким завгодно розмовляти. От і зараз сидів дідусь на призьбі і розмовляв з бджолами по-бджолиному, з жуками — по-жучиному, з мурашками — по-мурашиному. Вони розказували дідусеві, як день провели, розказували, що все спокійно в лісі, що всі щасливі.
За Оксаною Іваненко
2. Які недоліки є в тексті? Що треба зробити, щоб уникнути повторення одних і тих самих слів?
3. Запиши виправлений текст.
2. У тексті постійно повторюються ті самі слова. Щоб уникнути повторення, слід замінювати слово займенниками (він, його, вона, її тощо) або іншими іменниками - синонімами (старий чоловік, будівля).
3. Блакитна хатка стояла на краю лісу. У ній жив старий дідусь. Він доглядав ліс і невеличкий са­док коло своєї хижкиСтарий так добре знав усіх у лісі, що навіть міг з ким завгодно розмовляти. От і зараз сидів дідусь на призьбі і розмовляв із бджолами по-бджолиному, з жуками — по-жучиному, з мурашками — по-мурашиному. Комахирозказували чоловікові, як день провели, розповідали, що все спокійно в лісі, що всі щасливі.

вправа 059 


Дідусь розповідав, що колись в нашому лісі було джерело. Старі люди
говорили, що вода в ньому цілюща. Але за ним ніхто не доглядав і воно
зникло. Діти вирішили відродити джерело. У вихідні вони взяли лопати
і пішли до лісу. Знайшли і розчистили джерело. Дно обмостили камінчи-
ками. Заіскрилась в джерелі чиста вода і почала вибігати срібним стру-
мочком.
Люди, оберігайте джерела, бо з них починаються річки.

вправа 063 


ІІ. Слід виписати речення 3 і 5
І.  1. Розповідні речення 2. Питальне 3. Спонукальне 4. Питальне 5. Спонукальне
Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну...
Сміливо ж, браття, до праці ставайте, — час наступати — ходім!
Брàття [брàт’т’:а] — 6 б., 5 зв.  


вправа 066 


Основа - підмет і присудок.
1. Прочитай. У кожному реченні знайди його основу.
1. Дощ мине. Вода збіжить. 2. Роса тече. 3. Роси дзвеніли. Спів вилився. 4. Зірки купаються. 5. Голуби заснули. 6. Стяг - пшениця. 7. Небо тихе і безмовне. 
2. Назви слова, вжиті у переносному значенні. Добери до них синоніми.
Вода весела (дзюркотлива), роси дзвеніли (рясніли), зірки купаються (занурюються), тихий (невеликий) затінок, небо тихе і безмовне (прозоре).

вправа 067 


2. Кидати - упустити, зронити.
1. Головна думка: Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони.
3. Хлопчику, гляди, ти ж на вулицю гуляти з хлібом не іди! Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. (Звертання виділяються комами)
4. Дасть (що зробить?); гляди, не іди (що роби?); гуляти (що робити?); упустиш, стопчеш (що зробиш?); вклали, не спочили, недоспали (що зробили?); не кривди, не зрони (що роби?)
Не з дієсловами пишеться окремо, крім випадків, коли слово не вживається без не, коли є префікс недо-  - недоспали.

вправа 069 


2. Попадають (на що?) на землю;
1. Мета: розкрити природу таких атмосферних явищ, як дощ, сніг.
кульки (які?) крижані;
сніжинки (які?) лапаті;
замерзає (в чому?) в річках; закружляють у повітрі.
слова пов'язані в словосполучення за допомогою закінчень і прийменників
3. Починає — почин, крижані — крига, летіли — лет, землі — землі, зимові — зимонька, замерзає — мерзне.

вправа 071 


Слід звернутися по телефону до сусідів, покликати їх до себе, зателефонувати татові чи мамі. Але ні в якому разі не слід відчиняти двері або навіть просто питати, хто прийшов.

вправа 075 


У дворі моєї бабусі росте велетенський горіх. В
ночі був перший приморозок, і за одну ніч з горіха впало все листя. Вранці я взяв мітлу та лопату і прибрав двір від опалого листя. Моя бабуся дуже зраділа.Яку корисну справу ти сьогодні зробив? Напиши про це кількома реченнями.

Сьогодні я прокинувся раніше за всіх і приготував сніданок. І хоч бутерброди вийшли не дуже рівні, мама мене похвалила.  А тато сказав, що я заварив чай навіть краще за маму.

вправа 077 


3. Берег пологий, укритий. Багаття тут і там.  Багаття й гурти. Хлопців (яких?) веселих, збуджених. Гурти (кого?) хлопців і дівчат.  Стрибання, кидання.
1. Влітку, на свято Івана Купала.


вправа 078 


2) У наших краях зимують сороки, синиці, горобці, дятли.
1) Оля, Оксана, Василько і Тарас читають цікаву книжку.
3) На столі лежать підручники з математики, української мови та інформатики.
4) У четвертому класі учні вивчають математику, російську мову, українську мову та літературу.

вправа 082 


вправа 086 


3. 
На моєму столі лежать новенькі підручники, шкільні зошити та різнокольорові олівці.2. Україна багата на безкраї духмяні степи, зелені ліси, глибокі блакитні озера. У лісах ростуть кремезні дуби, стрункі (тендітні) берізки, високі сосни і багато інших дерев.  (Речення стали більш точними і яскравими)
В корзині були запашні троянди, вишукані орхідеї та дивовижні фрезії.

вправа 087 


2. Знання допомагають сьогодні людині спускатися на дно океану і проникати в космічні глибини. Знання допомагають винаходити нові й нові машини, щоб важка праця ставала легкою й цікавою. Навчання - подорож у світ знань, світ захоплюючий і безмежний.
1. Заголовок: Навчання - подорож у світ невідомого.
3. Однорідні члени речення з'єднані сполучниками і, й; читати їх слід із перелічувальною інтонацією.
4. Захоплюючий - цікавий; безмежний - неосяжний, безкраїй.

вправа 088 


2. Ллється  [л': е ц': а]
1. Заголовок: Літній вечір. Ллється, літа, щебече (пісня).
2 склади відкриті, 7 букв,5 звуків
л (л’:) - приголосний, сонорний,м’який,зубний
є(е) - голосний,наголошений
т
ь------(ц’)- приголосний,глухий, свистячий, м’який,подовжений
с
я(а)- голосний,ненаголошений
3. Сон обняв гори і долини (пов'язані сполучником і)

вправа 089 


2. Автор закликає українських школярів дружити з дітьми інших народів, спілкуватися з ними.
Лист відомого литовського письменника, адресований українським школярам. "Молоді мої українські друзі"
3. Любіть усе, що красиве й прекрасне, — природу, труд, поезію, живопис, мужній спорт, чарівну музику. Прекрасне допомагає людині жити,
працювати, цінувати дружбу, любити своїх товаришів, свою Батьківщину, будувати життя, допомагає стати справжньою людиною.
Я хочу, щоб ви дружили з литовськими дітьми, відвідували мій Неманський край. Дружба робить нас багатшими, облагороджує, олюднює.
Бажаю вам успіхів і щастя.
4. У виділених словах схожа будова: префікс о- , вони утворені префіксальним способом.
Опрацювання, охолодження, оцинковка, очистити.

вправа 090 


90. 1. Прочитай текст.


Набрали хлопці в кишені різного насіння, крихт, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь виліз на невисоку осику, приладнав там дошку і на­сипав поживи для пташок. Потім Василь і Миколка побігли кататись на лижах, поки пташки злетяться.
Покаталися хлопці й зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігурі, вівсянки і навіть горобчик хитро клює насіннячко.

Шум, галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і — назад.
Приємно хлопцям, що вони стільки пташок наго­дували.
Так усю зиму Василь і Миколка підгодовували птаство.

2. Визнач тему тексту. Добери заголовок.
3. У першому й останньому реченнях знайди головні члени. Усно встанови зв'язки між членами речень.
4. Випиши кілька речень з однорідними членами. Поясни розділові знаки.
5. Підготуйся стисло переказати текст.
4. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігурі, вівсянки і навіть горобчик хитро клює насіннячко.
А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і — назад.

вправа 095 


Літо збирає, а зима з'їдає.    
95. 1. До речень лівого стовпчика добери продовження з правого. Поєднай їх і прочитай народні прислів'я.
Якщо не навчив батько, то не навчить і дядько.    Присудки - не навчив, не навчить - підкресліть двома лініями.
Краще без вечері лягати, але без боргів уставати.
Хто багато читає, той багато знає. 
Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
Дітки плачуть, а у матері серце болить.

2. Запиши утворені прислів'я. Які це речення за будовою? За будовою це складні речення.
3. Знайди і підкресли граматичні основи у другому реченні.

вправа 096


Як намистини, диво калинове —
961. Прочитай виразно вірш. Про що в ньому йдеться? Добери  заголовок. Чи все у тексті тобі зрозуміло? Сформулюй запитання до тексту і звернися з ними до вчителя.
частини мови!
Іменник! Він узяв собі на плечі
велике діло — називати речі...
Ну а візьмімо назву — дієслово,
само підказує, що діє слово!
Прикметник дасть іменнику-предмету
якусь його ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі
число речей, порядок при лічбі.
А поспитай звичайного займенника,
за кого він у мові? За іменника!
Прислівник звик, незмінюваний в мові,
ознаки різні виражать при слові.
Сполучник каже: скромну роль я маю,
але слова я в мові сполучаю.
За Дмитром Білоусом

2.Які з названих у вірші частин мови тобі вже відомі? Які з них ти ще не знаєш? Яку роль у мовленні виконує кожна з на­званих частин мови? Наведи приклади слів, що належать до відомих тобі частин мови.
3. За якими ознаками ти розпізнаєш іменники? Поясни, навівши приклади.

 1. У вірші йдеться про частини мови. Заголовок: Частини мови. Запитання: чому утворилася назва прислівник?
2. Уже відомі іменник, дієслово, прикметник. Невідомий прислівник. Іменники: стіл, зошит, батько, вчитель, озеро. Дієслова: писати, читати, бігти, робити. Прикметники: зелений, холодний, веселий, добрий.
3. Іменники називають предмет і відповідають на питання хто? що? Наприклад: батько (хто?) - називає живу істоту, стіл (що?) - називає неживий предмет.

вправа 099 


Іменник
 — це частина мови, що означає назву пред­мета і відповідає на питання хто? або що? Іменники можуть бути назвами істот (хто?) і неістот (що?): (хто?) школяр, (що?) Карпати, (що?) радість. Іменники бувають загальними (річка, А людина) і власними (Дніпро, Марія). Більшість іменників належить до одного з родів (чоловічого — місяць, жіночого — хмара, середнього — сонце) і змінюється за числами. Чисел є два: однина (дерево, будинок) і множина (дерева, будинки). Змінюються іменники і за питаннями: (хто?) лис, (кого?) лиса, (кому?) лисові тощо.


Візьміть до уваги! У науці про мову пред­метом називається все те, до чого можна поставити питання хто?або що?

99. 1. Назви предмети, які ти бачиш навколо.До якої частини мови належать названі тобою слова? Яка відмінність між предметом і словом, яке його називає?

2. Прочитай характеристику предмета (стола) і характери­стику слова, що означає його назву.
Предмет стіл складається з широкої дошки і ніжок. Його виготовляють з дерева, металу, пласт­маси, скла. За призначенням столи бувають ку­хонні, письмові, журнальні тощо.

Слово стіл складається з чотирьох звуків, нале­жить до однієї з частин мови — іменника. Як імен­ник слово стіл має такі ознаки: чоловічий рід, здатність змінюватись за числами (стіл, столи) і за питаннями: (що?) стіл, (чого?) стола, (чому?) столу, (чим?) столом, (на чому?) на столі. У реченні іменник може бути головним членом, най­частіше підметом, і другорядним.

3. Самостійно порівняй слова сонце, верба, сміх з предметами, назви яких вони означають.
Сонце - найближча до Землі зірка. Сонце - це розпечена куля, у складі якої найбільше газоподібних простих речовин - водню та гелію. На поверхні Сонця температура становить близько 6000 градусів.
Слово сонце складається з п'яти звуків,  нале­жить до однієї з частин мови — іменника.  Як імен­ник слово сонце має такі ознаки: середній рід, здатність змінюватись за числами (сонцесонця) і за питаннями: (що?сонце, (чого?сонця, (чому?сонцю, (чим?сонцем, (на чому?) на сонці. У реченні іменник може бути головним членом, най­частіше підметом, і другорядним.

4. Визнач, до якого роду належать слова сад, дорога, поле, лоб, серце, рука. А окуляри, сани? Як ми визначаємо рід імен­ника?

Сад - ч.р., дорога - ж.р., поле - с.р., лоб - ч.р., серце - с.р., рука - ж.р. Слова окуляри, сани вживаються тільки в множині, рід у них не визначається.

вправа 102


2. Випиши іменники. Познач у дужках їх рід і число.
102. 1. Прочитай текст. Це розповідь чи опис?

Море стемніло, змінилось. Дрібні хвилі злива­лись докупи і підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на піну. Під човном клекотіло, кипіло, шумувало.
Михайло Коцюбинський
3. Знайди в тексті слова з ненаголошеними [є], [и]. Добери до них перевірні. Правопис якого слова не можна перевірити, а треба запам'ятати? Для яких слів можуть бути перевірни­ми виділені слова?
1. Це текст-розповідь.
2. Море (с. р., одн.). Хвилі (ж. р., множ.). Берега (ч. р., одн.). Пісок (ч. р., одн.). Піну (ж. р., одн.). Човном (ч. р., одн.).
3. Стемніло - темний, зливались - лити, розбивались - бити, клекотіло - клекіт, кипіло (словникове - запам'ятати). Слова хвилі, берега можуть бути перевірними для слів хвилькИ, бережОк (бережкИ, приберЕжний).  великою літерою ми позначили наголошену голосну.

вправа 107 


1) Цікавий і неповторний підводний  світ океану.
Склади по два речення з кожним з поданих імеників, уживаючи їх у прямому і переносному значенні. Орел (птах і людина), океан (водний простір і будь-який великий простір).
Сміливих пілотів називають орлами небес.
Високо у небі кружляв орел,вистежуючи свою жертву.
На футбольному матчі глядачі отримали океан задоволення. 

2) - Ну, ти й орел! - сказав полковник, вішаючи на груди сержанту відзнаку.

Орел шугає вниз і кігтями ловить здобич.
Вона виплакала океан сліз, згадуючи ці прикрі події.
Океан завжди притягував людей своєю непроникною таємничістю.
Джерело:  http://znanija.com/task/302677
3) Орел є великим хижим птахом родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу.
Мій брат справжній орел.
Океан оточує материки та острови.
Побувавши в театрі, я отримала океан емоцій.
4) Летить у небі орел. Віктор Орел одержав сьогодні п’ятірку. 
Океан степів застиг в полудневій тиші. Океан — весь водний покров Землі, а також його частини між материками.
5) Орел злетів високо у небо. Ну й орел цей Тарас, такий сміливий. Перед нами відкрився океан, теплий і безмежний. Слів у мові - океан.

вправа 113 


Ходімо в поле, сину.
113. 1. Прочитай. Визнач тему й основну думку вірша.
Ходімо влітку в поле, любий сину,
там хліб живе у буйному колоссі.
Тужавіють, повнішають зернини:
краси такої ти не бачив досі.
Ходімо в поле в гожі дні та в сльоту
трудитися, мій сину, на землі,
щоб ти пізнав, якої праці й поту
хліб коштує на ниві й на столі.
Степан Жупанин

2. Визнач, у якому відмінку стоять виділені іменники. Ви­пиши їх, постав у початковій формі (у називному відмінку однини).
Сину (Кличний відмінок), п.ф. - син;
у колоссі (Місцевий в.), п.ф. - колосся;
зернини(Називний в., множина), п.ф. - зернина;
краси (Родовий в.), п.ф. - краса;
землі (Місцевий в.), п.ф. - земля;
праці (Родовий в.), п.ф. - праця;
столі (Місцевий в.), п.ф. - стіл. 


3. Знайди речення із звертаннями, поясни розділові знаки.
Ходімо влітку в поле, любий сину, там хліб живе у буйному колоссі.

Ходімо в поле в гожі дні та в сльоту трудитися, мій сину, на землі, щоб ти пізнав, якої праці й поту хліб коштує на ниві й на столі.
Звертання виділяються в реченнях комами з двох боків.

вправа 116 


Гаю - гай (відміняється за зразком іменника край - табл.3);
116. 1. Визнач, за зразком яких іменників, поданих у таблицях, відмінюються такі слова: гаю, печі, парти, селом. Для цього виконай такі дії:

1. Постав іменник у початкову форму.
2. Знайди у таблицях іменник того самого роду і з тим самим закінченням у називному відмінку. Якщо закінчення у слові нульове, орієнтуйся на кінцевий приголосний звук основи.
2. Провідміняй у зошиті два іменники, познач закінчення.
печі - піч (ніч - табл.2);
парти - парта (коза - табл.1);
селом - село (місто - табл.4).

Н. гай, піч, парта, село
Р. гаю, печі, парти, села
Д. гаю, печі, парті, селу
З. гай, піч, парту, село
О. гаєм, піччю, партою, селом
М. у гаю, у печі, на парті, у селі
Кл. гаю, пече, парто, село

вправа 118 


Ми (
з ким?)... вирушили (до чого? куди?)... .1181. Прочитай, вставляючи потрібні за змістом іменники. Утворені речення запиши. Визнач відмінок іменників.
Там (біля чого?)... стояв (що?)... .
Ми сіли в ньо­го і почали кататись (по чому?) ....
Потім узялися (чим?) ... ловити (що?) ....
А ввечері повернулися додому (з чим?) ....

2. З'ясуй, чи можна вважати записані речення текстом. Який це текст — опис, розповідь чи міркування?

Ми з дідусем (О. в.) вирушили до озера (Р. в.). Там біля берега (Р. в.) стояв човен (Н. в.). Ми сіли в нього і почали кататись по озеру (Д. в.). Потім узялися вудкою (О. в.) ловити рибу (З. в.). А ввечері повернулися додому з уловом (О. в.).
або
Ми з татом (О.в.) вирушили до ставу (Р.в.). 

вправа 133 


У тексті постійно повторюються однакові слова, їх треба замінити синонімами або займенниками.
133. 1. Прочитай текст. Якв недоліки є в ньому? Як їх усунути?
2. Випиши виділенні іменники в таблицю за зразком. Познач закінчення.
Ми будемо закінчення писати в дужках, а в зошиті треба олівцем позначити - обвести квадратик навколо закінчення!
Називний в.(що?)Давальний в. (чому?)Місцевий в.(у чому? на чому?)Зміна кінцевого приголосного основи
завірюх(а)у завірюс(і)[x]-[c']
відлиг(а)відлиз(і)[г]-[з']
річк(а)по річц(і)[к]-[ц']
берег()на берез(і)[г]-[з']
криг(а)по криз(і)[г]-[з']
рук(а)в руц(і)[к]-[ц']

Комментариев нет:

Отправить комментарий